Термопластик "Поліморфус", 100 г

Термопластик "Поліморфус"

Поліморфус - один з представників нового покоління пластиків, володіє незвичайними властивостями. Це представник класу полімерів, відомих як капролактони, і мають низьку температуру плавлення (близько 65° C). Тобто цей матеріал може бути приведений в пластичний стан просто при зануренні в гарячу воду. Після розплавлення поліморфус з матового стає прозорим і йому можна надати форму безліччю способів. При цьому він залишається придатним для ліплення навіть при значно нижчій температурі. Після повного охолодження він по своєму зовнішньому вигляду і фізичним властивостям стає схожий на велику частину поліетиленів. Більш того, поліморфус навіть міцніше ніж більшість поліетиленів, що використовуються під час виробництва побутових продуктів. Це справжній термопластик і він може бути нагрітий і переформований необмежену кількість разів.

Поліморфус або як правильно його називають — самозастигаючий термопластик, поміщений в звичайну воду, нагріту приблизно до 65° C, набуває високу пластичність. Працювати з ним можна просто руками або з використанням простих пристосувань та інструментів. Рекомендується плавити поліморфус у воді, температура якої визначена за допомогою термометра. Оскільки поліморфус має молекулярну вагу 80000, він тоне у воді і накопичується на дні посудини. У розплавленому вигляді гранули будуть злипатися, але не будуть прилипати до стінок посудини. Маса може бути витягнута з посудини щипцями і віджата для видалення води.

Застигаючи, виріб набуває високу міцність, що б його змінити або доопрацювати, достатньо просто його знову помістити в теплу воду.

Як підготувати поліморфус до роботи?
Для цього достатньо жменю гранул залити в металевій або скляній ємності гарячою водою, бажано з температурою близькою 60-65° С.
Під дією температури, пластик стає повністю безбарвним і перетворюється в однорідну масу. Діставати його з ємності найкраще виделкою, щипцями, дерев'яною паличкою, щоб не обпектися. В даному випадку небезпеку представляє тільки гаряча вода. Сам поліморфус має дуже низьку теплопровідність, завдяки цій властивості працювати з ним можна голими руками не боячись отримати якісь травми. Тепер у такому стані з матеріалом можна робити все що завгодно. Якщо він застиг раніше, ніж ви закінчили роботу і ви хочете внести якісь зміни у вже готовий виріб, для цього достатньо всього лише знову нагріти його у воді. Після повного застигання поліморфус стає дуже жорстким і міцним, при цьому практично не піддається деформації або псуванню внаслідок фізичних впливів. Він не липне до рук, як пластилін, легко розм'якшується, прекрасно зберігає форму в готовому виробі, а для застигання не потрібна висока температура і духовка.
У застиглому вигляді матеріал не поступається в міцності промисловому пластику – його неможливо зламати або розігнути. Твердне матеріал природним способом у міру охолодження (швидкість затвердіння залежить від температури повітря і розміру виробу). Можна прискорити процес затвердіння, помістивши пластик, наприклад, у холодну воду.
Пластичний, легко свердлиться і ріжеться, при цьому не кришиться і не ламається. Легко фарбується порошковими пігментами, коли пластичний, або акриловими фарбами, коли затвердів.
Не проводить струм.
Термопластик підходить для ліплення, моделювання, швидкого створення форм для виробів, роботів і моделей, для виготовлення відсутніх частин простої форми, тощо.

Однією з переваг полімофуса є те, що він не токсичний і біологічно розкладається, що дозволяє використовувати його для дитячої творчості.

Важливо! Без необхідності не нагрівайте поліморфус понад 60-65° С. Якщо ви використовуєте занадто гарячу воду або інший метод розігріву поліморфуса, то в розплавленому стані він може завдати опіки!
Не допускайте перегрівання поліморфуса понад 200° С – одного разу перегрітий він втрачає свої властивості!